Чотири кроки до успішного старту

нового навчального року

1)Психологічно готуємося

    Що надзвичайно важливо, враховуючи часи, в які ми живемо. 

    Зараз ми всі так чи інакше живемо у стресі, але маємо вчитися долати зовнішні впливи та адаптуватися заради себе та рідних. Існує чимало методик для формування та розвитку життєстійкості, і серед них BASIC Ph – багатовимірна модель подолання стресу та пошуку внутрішньої стабільності. 

1. Belief (віра): філософія життя, вірування та моральні цінності. Цей спосіб формування життєстійкості базується на вмінні вірити: це може бути віра в Бога, в людей, в диво чи в самого себе.
2. Affect (афект): почуття, емоції. Цей спосіб вимагає виявлення різних почуттів та вміння назвати їх своїми іменами.
3. Social (суспільство): суспільний фактор – функція, приналежність, родина, друзі. У цьому випадку на перший план виходить міжособистісне спілкування. 
4. Imagination (уява): творчість, гра уяви, інтуїція. Цей спосіб формування життєстійкості говорить про важливість розвитку творчих здібностей.
5. Cognition (свідомість): знання, логіка, реальність, думки. Формування життєстійкості відбувається через звернення до ментальних здібностей, до вміння логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати та осягати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми тощо.
6. Physiology (фізіологія): фізична, чуттєва модальність та діяльність. Цей спосіб включає в себе будь-яку фізичну активність.

                        2) Збираємо всі важливі документи

    Краще, якщо вони будуть усі в одному місці, наприклад, у спеціальній папці на Google Диску. Це зручно, адже так ви матимете до них доступ будь-де та будь-коли. А щоб було ще зручніше, можна замінити офіційні довгі назви законів, рекомендацій, листів та інших важливих документів на короткі та зрозумілі особисто вам.  

    Хмарні технології взагалі значно спрощують роботу з документацією, зокрема, завдяки ним набагато простіше впорядковувати, коментувати, створювати тематичні електронні реєстри тощо. То чому б усім цим не користуватися?

          3) Проєктуємо освітній процес

    Перший крок - внесимо зміни до календарно-тематичного планування.

В умовах війни та постійних повітряних тривог складно дотримуватись звичного розкладу занять та календарно-тематичного планування. Тому КТП має перетворитися на гнучкий інструмент.

 Педагог може використовувати свій звичний КТП як основу, але адаптувати та змінювати його, збільшуючи час, наприклад, на повторення матеріалів попереднього року та конкретизацію матеріалу після діагностування.

Освітянам у календарно-тематичному плані радять:

• обрати теми, які можна віддати на самостійне опрацювання учнями;
• ущільнити теми, простіші для засвоєння, і навпаки – визначити ті, що потребують детальнішого вивчення;
• визначити теми, що вивчаються вперше, і без яких неможливе засвоєння подальшого матеріалу.

    Другий крок – оцінювання досягнень. Що саме ми будемо оцінювати, на якому етапі та яким чином? Якщо ми знаємо, якої мети прагнемо досягти, то й знаємо, як ми зрештою це оцінимо.

    Третій крок – вибір навчальних матеріалів (програм, підручників тощо), добір ресурсів, методів та прийомів, які ви будете використовувати тощо. 

                     4) Обираємо цифрові ресурси

    Під час вибору цифрових ресурсів насамперед звертайте увагу на наступні критерії:

• Можливість забезпечити заплановані результати навчання.
• Відповідність запланованій діяльності.
• Мова інтерфейсу.
• Вартість та ліцензія.
• Реєстрація та обробка персональних даних.
• Наявність звітності та аналітики даних.
• Універсальна доступність.
• Інтеграція з наявними системами.
• Дієва служба підтримки.
• Попередній досвід роботи з інструментом або можливість навчання.

(За матеріалами вебінару Наталії Зими «Чек-лист готовності учителя до нового навчального року».)